Сенат Польши официально обвинил УПА в уничтожении 100 тысяч поляков.
У 1943 році під час Другої світової війни на Волині сталося братовбивче протистояння між українцями і поляками, яке забрало тисячі людських життів. Своєї кульмінації конфлікт досяг в липні 1943 року, коли Українська повстанська армія атакувала кілька десятків населених пунктів з переважаючим польським населенням.
У відповідь на це польська Армія Крайова розпочала силові акції проти мирного українського населення. Ці події увійшли в історію як Волинська трагедія.
В 2013 році виповнюється 70 років цього кривавого конфлікту. Про перебіг міжетнічного протистояння на Волині, його причини та наслідки вже не перше десятиліття сперечаються історики. Ця дискусія, мабуть, триватиме і в майбутньому. Однак, які б не були висновки науковців, Церква Христова має винести моральну оцінку Волинській трагедії.
Православна Церква завжди підтримувала у своїх вірних любов до Батьківщини, завжди плекала християнський патріотизм. Українська Православна Церква в Основах соціальної концепції підкреслює, що «православний християнин покликаний любити свою Вітчизну, … покликаний зберігати й розвивати національну культуру, народну самосвідомість». Наша любов до рідної землі має проявлятися «в захисті Вітчизни від ворога, праці на благо Вітчизни, піклуванні про упорядкування народного життя» (п. ІІ, 3).
Разом з тим, Православна Церква застерігає, що «національні почуття можуть бути причиною гріховних явищ, таких як агресивний націоналізм, ксенофобія, національна винятковість, міжетнічна ворожнеча» (п. ІІ, 4).Волинська трагедія стала сумним прикладом саме такого гріховного спотворення національного почуття.
Непростая история нашей страны вобрала в себя ряд событий сосуществования польского и украинского народов, когда жизнь или смерть часто становились пропуском в будущее, в котором вчерашние друзья, соседи и даже родня становились уже заядлыми врагами. Большую огласку в середине прошлого века (но ненадолго — тоталитарная система старалась все хранить в тайне) получила Волынская трагедия 1943 г., в оценке которой поныне нет единого мнения как среди ученых, так и на государственном уровне. В этом году исполняется 70 лет трагедии. Так что мы должны, наконец, определиться, сохранив при этом наши добрые отношения с Польшей.
Християнський патріотизм є несумісним з проявами насильства по відношенню до інших народів. Тому Православна Церква однозначно засуджує міжетнічну ворожнечу, як таку, що суперечить християнській етиці.
Нажаль, сьогодні ми спостерігаємо, як різні політичні сили намагаються використати сумну річницю Волинської трагедії для суспільних маніпуляцій. Українська Православна Церква однозначно засуджує будь-які спроби використати для політичних спекуляцій трагедію, яка забрала численні життя поляків і українців.
Наші народи є сусідами. І ми маємо будувати братні взаємовідносини, долаючи важкий тягар історичних протистоянь і конфліктів. В цьому процесі вже були зроблені важливі кроки.2003 року Президенти України та Польщі підписали спільну заяву «Про примирення в 60-ту річницю трагічних подій на Волині».
Тоді ж було оприлюднено відповідну заяву Верховної Ради України та звернення Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій.
Православна Церква завжди намагається здійснювати місію примирення між націями, втягнутими у ворожнечу. І сьогодні ми закликаємо український та польський народи до взаємного прощення та примирення. Ми маємо перегорнути цю прикру сторінку історії та докласти зусиль, аби подібне не повторилося в майбутньому.
За словом святого апостола Павла, ми маємо жити у мирі з усіма людьми (Рим 12, 18) та завжди дбати про добро один для одного і для всіх (1 Сол 5, 15).
В дні 70-ї річниці Волинської трагедії Українська Православна Церква підносить молитви за упокоєння усіх, хто загинув під час цього братовбивчого протистояння.
Нехай благодать Господа нашого Ісуса Христа буде з усіма нами.
Від імені Священного Синоду
+ ВОЛОДИМИР
МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ,
ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ